вівторок, 11 січня 2011 р.

Чи відновимо колись у Львові «Східні Ярмарки» («Targi Wschodnie we Lwowie»)


      Наївні діти совкової провінції до сьогодні думають що різнокаліберні ВДНХ і промислові виставки – оскал перших років соціалізму. Колись давно-давно мене занесло на столичну ВДНГ - тоді (у далекому 1974 році) я був у захопленні, і тільки згодов побувавши на аналогічних виставкових комплексах-монстрах радянської доби , чи не вперше зрозумів, як ненавиджу радянську архітектуру.
       Згодом була московська ВДНХ (ВВЦ по-сучасному) - з золотими фонтануючими сестрами-республіками і музеєм подарунків Леоніду Якубовичу.
       Але мало хто знає, і ще менше люду памятає про пам’ятає їхніх предків - Всеросійські виставки в Києві й Одесі, а також Вистави Краєві (Австро-Угорських часів) і Торги Східні (польської доби) у Львові.
Отже:
88.85 КБ
       Промислово-рільнича (сільськогосподарська) виставка у Львові в 1877 р. Інформаційний спонсор - тижневик "Klosy". Бачимо дивні вулики, парадні павільйони і чоловіків, які хотіли посидіти на трьох, а довелося ділитися на чотирьох.
      В ті роки ВДНГ було дещо іншим, з аристократичним таким присмаком. Ось такий, приміром, прикрашщений прапорцями стрункий павільйон відбабахав князь Адам Сапега з Красічину:
101.69 КБ

       Це все були ще квіточки, які й народили соковитий плід - супер-популярна Львівська Powszechna Wystawa Krajowa, яка проводилась з 5 червня 1894 р., залишилась не лише в пам'яті сучасників (як симбіоз промислової і культурної події), не лише в пам'яті колекціонерів листівок, а й всіх львів'ян - навіть сучасних.

68.21 КБ

     129 павільйонів, 50 гектарів території (в Стрийському парку, тоді парку Кілінського), два роки підготовки, 4 з половиною місяці роботи, 1 150 тис. відвідувачів, серед яких був і цісар Франц Йосип І, а коштів пшло стільки, що на них міг рік жити Краків. Керував процесом вже відомий нам князь А.Сапега. Саме під виставку була створена відома Рацлавська панорама. Саме на виставку проліг шлях однієї з перших в Східній Європі трамвайних колій.За архітектурну сторону виставки відповідав сам Юліан Захаревич. Над тимчасовими дерев'яними павільйонами, яким на роду було написано коротке життя, працювали, тим не менш, найкращі архітектори Польщі. Ампірну головну браму проектував автор майбутньої львівської Опери З. Горголевський, а втілив проект в життя тесляр Й. Григлашевський. Неоренесансний палац мистецтв (проект Ф.Сковроня), де відбувались експозиції старовинного і сучасного мистецтва, пережив своїх компаньйонів і до цього часу знаходиться в парку.

60.01 КБ

      Була відтворена гуцульська дерев'яна триверха церква (за проектом А.Захаревича працювали автентичні гуцули). В храмі екпонувалось українське мистецтво. Український павільйон Й.Левінський спроектував у вигляді галицького хутора.
      Прикрашений вітражами промисловий павільйон (проект Ф.Сковроня) був чи не найбільшим - розміром з краківські Сукенніци (майже 6 тис. кв.м, дерев'яний купол висотою в 32 м). Дещо меншоюза площею була машинна зала - 3348 кв.м. власний павільйон мав граф Роман Потоцький - з макетами шахт, з експонатами, які пояснювали процес виготовлення цукру ітощо. Була 39-метрова водонапірна вежа, спроектований чехами фонтан з електроосвітленням (вау на ті часи) і інші дива.

52.48 КБ
      З 1921 р. щороку з 5 до 15 вересня в Львові відбувалися міжнародні Східні торги ("Targi Wschodnie"). Досить популярні - так, в 1928 р. в них взяло участь 1600 фірм і промисловців, закордонних було 400. Відвідувачів - 150 тисяч. Площа торговиці - 220 тис. кв.м., павільйонів і кіосків нараховувалось близько 50. При торгах діяла власна пошта, телеграф, телефонна станція, сюди курсував трамвай.
       Старше покоління львів’ян ще, мабуть, пам’ятає і парашутну вежу на території старого виставкового комплексу, і знамениту "підкову", яко згоріла при загадкових обставинах десь у 70-х роках. А ще пам’ятаємо великі ярмарки-базари, що проводились наприкіні тих же 70-х років на місці де сьогодні стоїть "найвища" у області споруда – місцева ДПА,
        Не тільки Львів виставкував. Ось фото з сільськогосподарської виставки 1931 р. у Тернополі:


     А що ж робилося на Великій Україні? Невже там не було таких масштабних свят капіталізму, що народжувався і буяв? Були, звичайно. І теж масштабні. В травні-жовтні 1910 і 1911 рр. в одеському Олександрівському парку (зараз парк ім. Шевченка) відбувались схожі на львівські торги (і на всесвітні ярмарки теж, правда? Саме для однієї з таких і звели в Парижі Ейфелеву вежу). Тут навіть був власний друкований орган - газета "Одесская выставка".
67.66 КБ

18 га території, понад сто павільйонів, 73 іноземні фірми-учасниці - ані до того,а ні після Одеса не знала подібного ярмарку. Гості потрапляли на неї через вхід-тріумфальну арку, поруч стояв маяк - все-таки морське місто.
65.27 КБ

    І найцікавіше - павільйони часто пояснювали, що ж в них знаходиться, вже своїм виглядом. Одеська мукомольна фабрика вибудовала млин-вітряк. Виробники чи не найкращого шампанського у світі "Moët et Chandon" звели павільйон у стилі Людовіка XVI - а поруч піднімалась схожа на ступу башта з пивних бочок, зведена пивоварами. На башту можна було підніматися, по дорозі куштуючи різні види пива.
57.71 КБ

      Фірма Сараджева влаштувала оригінальний павільйон: скеля з водоспадом, а в печері під скелею - ще один водоспад, з кавказьких вин. Вах, джигіти!

82.29 КБ

Ну а це чий павільйон, вгадайте?
18.38 КБ

      "Цар-самовар" належав виробникам чаю. 
       Цегельня звела лабіринт з своєї продукції. З лабіринту можна було вибратися, лише заключивши контракт на купівлю цегли з власником лабіринту - оце я розумію по-одеськи!
       РОПіТ (Російське товариство пароходства і торгівлі) мало павільйон з частини корпусу справжнього пароплава (ще вчора в Туреччину плавав!) і пакгаузу. певні павільйони проектував сам Щусєв. Павільйон Фальц-Фейна (так-так, Асканія-Нова) являв собою частку степу з шалашем.
        В павільйоні повітроплавання царював Сергій Уточкін, який навіть літав над виставкою. Цікаво, чи не він автор цього фото:
77.36 КБ
А ось сам павільйон:
61.06 КБ

Ще кілька листівок з одеської виставки:
       Київ теж був не чужим на цьому святі життя.
39.19 КБ
      29 травня 1913 р., під зливою, була відкрита Всеросійська фабрично-заводська, сільськогосподарська, торгово-промислова і художня виставка (через років 5 її б без жодних вагань назвали б ВФЗСГТПіХВ). Працював ярмарок 17 днів, мав 39 тематичних відділів і секцій, учасників було понад 2500, на ньому побувало близько 500 тис. відвідувачів. Черги в каси були вже о восьмій ранку - а пускали на територію лише з десятої. Народ не дарма штовхався - на виставці можна було купити парфуми, солодощі, взуття, музичні інструменти, прикраси, папіроси тощо за нижчими цінами. І ролики продавали, між іншим.
      Вхід було зроблено у вигляді двох флігелів з колонадою. В лівому була каса, комісаріат і поліцейське бюро. В правому - контора бюро експонатів і пошта. Першим павільйоном був найсучасніший - автомобільний. Далі стояли павільйони табачних королів братів Коганів, кіоски цемзаводів "Волинь" і "Форъ", машинобудівний, хімічної промисловості, поліграфії і т.д. Працював фонтан з підсвіткою, грав оркестр, діяли ресторан і дві пивні. Гірничий відділ звів шатху в горі, де демонстрував процес видобування вугілля, солі, залізної руди. В забої відтворювався нещасний випадок з шахтарем. Гумор у гірників якийсь чорний був...
72.94 КБ

      Це ще що: тюремний департамент вибудував павільйон-в'язницю...
      Церква вже тоді не хотіла стояти осторонь - і мала власний кіоск. В повітроплавальному павільйоні був літак конструкції Федора Терещенка. Кісейним баришням надавали допомогу в медпункті - багато хто не звик ходити так багато пішки. В столовій годували обідом за 30-60 копійок. Вечеря коштувала аж карбованець.
       На виставку приїжджали з екскурсіями - великі групи розміщали у школах, туристів-індивідуалів чекало квартирне бюро. Загалом на гсотей чекало 72 київські готелі.Оглядова екскурсія по виставці коштувала 8 копійок. За 5 коп. можна було дістатися вузькоколійкою (власник Давід Марголін) з верхньої території на нижню - або навпаки. Туалети були платними.
79.65 КБ

       Ну а далі вже було ось це:
69.40 КБ
     А все це для чого було? Для глядачів? Щоб вразились? Мабуть!!!
А МОЖЕ Й НІ! А ВИ ЯК ДУМАЄТЕ?

неділя, 2 січня 2011 р.

Програма Різдвяних святкувань у Львові

     Різдвяний настрій можна відчути у центральній частині Львова, адже тут уже з’явилися одні з основних атрибутів цього свята: новорічна ялинка на проспекті Свободи, перед входом у Ратушу встановлена шопка, додає святкової атмосфери і Різдвяний ярмарок.
      Про найяскравіші міські події Різдва-2011 повідомляє прес-служба Львівської міської ради.