понеділок, 26 вересня 2011 р.
@iLikeLviv: Высотный Львов
@iLikeLviv: Высотный Львов: Пишет Виталий Раскалов ака raskalov_vit : Продолжаем отчеты из нашего летнего путешествия, на этот раз мы приехали во Львов. В городе остан...
вівторок, 20 вересня 2011 р.
Корисні пропозиції та інформація за темою енергозбереження, відновлювальні джерела інформації, підтримка малого бізнесу
Пропонуємо звернути увагу на тематику актуальних конференцій, виставок, а також зміст тематичних Веб-сторінок, що їх пропонує Львівський Державний Центр Науки, Інновацій та Інформатизації
Шановні колеги!
До Вашої уваги:
КОНФЕРЕНЦІЇ та ВИСТАВКИ
Третя міжнародна конференція «Поводження з відходами. Цивілізаційні виклики», м.Львів, 22 вересня 2011р.
Міжнародний інноваційний форум країн Співдружності Незалежних Держав, м.Київ, 27-30 вересня 2011 р.
IV
Бізнес-конференція „Впровадження енергоефективних технологій в
промисловому та житлово-комунальному господарстві. Успішні практики”,
м.Львів 28 вересня 2011р.
Виставка-ярмарка «Львівський товаровиробник», м.Львів, 6-9 жовтня 2011р
НАВЧАЛЬНИЙ СЕМІНАР "Правові норми та регулювання, програми для МСП, навчальна діяльність",м.Ужгород, 10-11 жовтня 2011
Міжнародна конференція «Вища освіта в Україні: інтернаціоналізація, реформи, нововведення», м.Київ 20-21 квітня 2012р.
Двотижневий інформаційний марафон звітів депутатів місцевих рад Львівщини
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ:
Презентації міжнародної конференції "Інноваційний тиждень регіонів Європи", Дебрецен, 7-9 червня 2011
Програма
USELF з кредитною лінією в обсязі до 50 мільйонів євро, відкритою
Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) для сприяння
реалізації проектів з використання відновлюваних джерел енергії в
Україні.
Інформаційно-аналітичний
ресурс "Українська енергетика UA-Energy.org" є унікальною платформою
для інформування та обговорення основних подій української та
міжнародної енергетики.
Нова публікація про правові аспекти енергозбереження в Україні видана у
співпраці із громадською організацією Екоклуб (м. Рівне):
співпраці із громадською організацією Екоклуб (м. Рівне):
Автор: Ivan Kulchytskyy
18 Вересня 2011
неділю, 10 липня 2011 р.
неділю, 26 червня 2011 р.
Дух Івана Павла ІІ витає над Сиховом
«Я сподіваюся, що цей дух, який нам залишив Папа, ми будемо в єдності плекати»
Владика Святослав Шевчук
Кілька десятків тисяч львів’ян і гостей міста вшанували 10-ту річницю візиту Івана Павла ІІ
Кілька годин тому закінчилася Архієрейська Божественна Літургія з нагоди святкувань.Очолив її Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук).
Разом з ним в урочистостях взяли участь генеральний секретар Синоду єпископів з Риму, колишній Апостольський нунцій в Україні Микола Етерович, Архієпископ Львівський владика Ігор (Возьняк), о. Петро (Стасюк), настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці о. Орест Фредина, ректор УКУ Борис Гудзяк і духовенство УГКЦ.
Генеральний секретар Синоду єпископів з Риму, колишній Апостольський нунцій в Україні Микола Етерович також привітав український народ і висловив надію, що ті священномученики, яких Папа під час свого візиту до Львова проголосив блаженними, будуть найближчим часом канонізовані.
Блаженніший Святослав також додав, що запросив в Україну нинішнього Папу Бенедикта XVI і сподівається, що Папа відгукнеться на це запрошення. За його словами, сьогоднішня зустріч на Сихові була найчисельніша за час його главенства в УГКЦ.
Главі УГКЦ було подаровано ікону Матері Божої. На завершення Патріарх УГКЦ посвятив символічний наріжний камінь майбутнього опікунського дому для літніх людей «Дому людей золотого віку», який організовує у с. Ніжинець Старосамбірського району на Львівщині благодійна організація «Моя оселя».
На Літургії були присутні голова ЛОДА Михайло Цимбалюк,
міський голова Львова Андрій Садовий, депутати, чиновники.
пʼятницю, 24 червня 2011 р.
Хресту твоєму...
Урочистою літургією у Храм Різдва Пресвятої Богородиці! розпочалося святкування 10-тої річниці приїзду Івана Павла ІІ до Львова
За ЇЇ майбутнє молився перед цим Храмом Блаженний Іван Павло ІІ.
За неї і таких як вона поклав на вівтар своє праведне життя
Священомученика Григорій Лакота.
... ЦАРСТВА НЕБЕСНОГО ДЛЯ НИХ У ХРИСТА БОГА НАШОГО ПРОСІМ!!!
Іван Павло ІІ – за крок до святості
Програма святкувань у Львові
24 червня, п'ятниця
18.00 – Божественна Літургія
19.00 – Вечірня з Литією
20.00 – Перенесення мощів блаженного священномученика Григорія Лакоти до Львівської духовної семінарії Свтого Духа (Львів, вул. Хуторівка, 35)
25 червня, субота. Прогама для молоді
20.00 – Концерт духовної музики
21.30 – Молитовні чування
26 червня, неділя
10.00 – Молитовні розважання (життя Івана Павла II)
11.00 – Урочиста Архиєрейська Божественна Літургія (очолює Блаженніший Святослав).
Сьогодні ж хочу розповісти про те як мощі
Блаженного Священомученика Григорія Лакоти
були покладені у Храм Різдва Пресвятої Богородиці!
11 жовтня 2009 року у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відбулося урочисте
перенесення мощей Блаженного священомученика Григорія (Лакоти).
Народжений у с.Поморяни на Львівщині
О.Григорій мученичеськи загинув у Сибірі
У 2008 його нетлінні мощі було перевезено в Україну
Об 11-00 почалась архирейська служба божа,
яку відправив архиєпископ Кир Ігор (Возняк)
Опісля відбувся хресний хід з мощами вулицями Сихова, після якого
мощі були виставлені для поклоніння у церкві РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
ДОЛУЧИЛИСЯ ВСІ НЕБАЙДУЖІ
Оплаканий дощем!
Під проливним дощем пройшов хресний хід з мощами Блаженного
священомученика Григорія (Лакоти) вулицями Сихова
З почестями пронесли часточку мощей
Долучились до події семінаристи
та кілька тисяч вірних УГКЦ
на чолі з архиєпископом КИР ІГОРЕМ та міським головою А.Садовим
Раку з мощами урочисто внесли до храму Різдва Пресвятої Богородиці
Під звуки молитви з уст настоятеля о.Ореста Фредини
нетлінні мощі виставили для поклоніння на почесному місці храму в якому святий нарешті знайде ВІЧНИЙ СПОКІЙ!
І от у 10 річницю з нагоди приїзду в Україну Івана Павла ІІ часточку цих нетлінних мощей буде перенесено для зберігання і поклоніння до Львівської духовної семінарії
Святого Духа.
Святого Духа.
Цим походом і розпочнуться урочистості
у храмі РІздва Пресвятої БОГОРОДИЦІ
на Сихові
у храмі РІздва Пресвятої БОГОРОДИЦІ
на Сихові
«Під час візиту до нашого храму Святіший Отець посіяв у душі парафіян зерно віри та правди. Тепер ми мусимо просити в Бога сонечка і теплого дощику, щоб це посіяне зерно змогло прорости. Якщо ми хочемо бачити Україну, наших дітей, щасливими, ми мусимо наполегливо працювати. Працювати не лише для фізичного, а й для духовного. Ми не можемо забувати, що наша душа також потребує їжі. Тому спільна молитва, спільне прославляння Бога – це та істина, яку наша парафія наслідує. Закликаємо усіх доєднатись до спільної молитви та відчути радість Божого благословення»
о. Орест Фредина, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці
середу, 15 червня 2011 р.
Сало понад усе!
14 червня на просп. Свободи,6 у Львові відкрили єдиний у світі музей сучасного мистецтва "Сало". Він працює з 10.00 до 18.00. Вхід – 40 грн. В ціну входить дегустація різних сортів сала.
З 18.00 можна повечеряти в арт-ресторані.
Музей розміщений у підвалі. Експонати виставили у напівтемному приміщенні, підсвічують їх ультрафіолетом. Це понад тридцять художніх творів українських та закордонних митців, пов'язаних із салом.
Основна робота - інсталяція "Серце із сала". До великого пульсуючого серця, зробленого із сала, приєднані трубки, підключені до системи, яка вимірює швидкість ударів. В скляній коробці підтримують сталу температуру, аби продукт не розтопився і не зіпсувався. Роботу вже занесли до книги рекордів України як найбільше у світі серце із сала.
В залі ресторану на полицях стоїть ніс Гоголя, руку Будди, губи та груди Мерлін Монро, вухо Ван Гога, Елвіс Преслі. Все із сала. На стінах висять картини із хутра свині.
"Сало – це бренд. А на брендах заробляють гроші. Дивно, що раніше ніхто не додумався такого зробити", – сказав арт- директор музею сала Борис Бергер.
Найдорожчою стравою ресторану є "Прутень Давида" за 200 грн. Це сало у вигляді прутня, довжиною 25 см. Порожнина всередині наповнена фаршированими варениками з м'ясом, маринованими огірками, помідорами і капустою.
Музей "Сало" - художній проект, створений відомим художником-дизайнером Борисом Бергером, уродженцем Львова, відомого в російських художніх колах, що постійно живе в Німеччині.
Музей – це постійно діючий арт-центр, де будуть проходити концерти й фестивалі сучасного мистецтва, літературні читання, перформанси, виставки відомих українських і закордонних художників, скульпторів, выдеоарт, фотовиставки, покази моди.
Музей відкрився виставкою сучасного мистецтва. В експозиції представлені роботи відомих художників з України, Німеччини, Росії, Литви: Олександра Ройтбурда, Леся Подервянского, Андрія Сагайдаковского, художньої групи "Сині носи", Андрія Бильжо, Андрія Битова, Марка Ротко, арт-групи "Вогненна САЛОмандрами", Бориса Бергера, Іллі Левина, Кості Смолянинова, Мирослава Дедишина, Надії Романової, Тетяни Муєтдиновой, Володимира Цеслера, Юрія Шабельникова, Юрія Соколова, Студії "ААХ!".
Художній твір "Серце із сала" уже одержав диплом Книги рекордів України "Найбільше у світі серце із сала".
Проект має свій журнал "САЛО", а також ресторан, у якому можна спробувати експонати на смак. Із цією метою розроблене спеціальне " СалоАРТ-Меню".
вівторок, 11 січня 2011 р.
Чи відновимо колись у Львові «Східні Ярмарки» («Targi Wschodnie we Lwowie»)
Наївні діти совкової провінції до сьогодні думають що різнокаліберні ВДНХ і промислові виставки – оскал перших років соціалізму. Колись давно-давно мене занесло на столичну ВДНГ - тоді (у далекому 1974 році) я був у захопленні, і тільки згодов побувавши на аналогічних виставкових комплексах-монстрах радянської доби , чи не вперше зрозумів, як ненавиджу радянську архітектуру.
Згодом була московська ВДНХ (ВВЦ по-сучасному) - з золотими фонтануючими сестрами-республіками і музеєм подарунків Леоніду Якубовичу.
Але мало хто знає, і ще менше люду памятає про пам’ятає їхніх предків - Всеросійські виставки в Києві й Одесі, а також Вистави Краєві (Австро-Угорських часів) і Торги Східні (польської доби) у Львові.
Отже:
Промислово-рільнича (сільськогосподарська) виставка у Львові в 1877 р. Інформаційний спонсор - тижневик "Klosy". Бачимо дивні вулики, парадні павільйони і чоловіків, які хотіли посидіти на трьох, а довелося ділитися на чотирьох.
В ті роки ВДНГ було дещо іншим, з аристократичним таким присмаком. Ось такий, приміром, прикрашщений прапорцями стрункий павільйон відбабахав князь Адам Сапега з Красічину:
Це все були ще квіточки, які й народили соковитий плід - супер-популярна Львівська Powszechna Wystawa Krajowa, яка проводилась з 5 червня 1894 р., залишилась не лише в пам'яті сучасників (як симбіоз промислової і культурної події), не лише в пам'яті колекціонерів листівок, а й всіх львів'ян - навіть сучасних.
129 павільйонів, 50 гектарів території (в Стрийському парку, тоді парку Кілінського), два роки підготовки, 4 з половиною місяці роботи, 1 150 тис. відвідувачів, серед яких був і цісар Франц Йосип І, а коштів пшло стільки, що на них міг рік жити Краків. Керував процесом вже відомий нам князь А.Сапега. Саме під виставку була створена відома Рацлавська панорама. Саме на виставку проліг шлях однієї з перших в Східній Європі трамвайних колій.За архітектурну сторону виставки відповідав сам Юліан Захаревич. Над тимчасовими дерев'яними павільйонами, яким на роду було написано коротке життя, працювали, тим не менш, найкращі архітектори Польщі. Ампірну головну браму проектував автор майбутньої львівської Опери З. Горголевський, а втілив проект в життя тесляр Й. Григлашевський. Неоренесансний палац мистецтв (проект Ф.Сковроня), де відбувались експозиції старовинного і сучасного мистецтва, пережив своїх компаньйонів і до цього часу знаходиться в парку.
Була відтворена гуцульська дерев'яна триверха церква (за проектом А.Захаревича працювали автентичні гуцули). В храмі екпонувалось українське мистецтво. Український павільйон Й.Левінський спроектував у вигляді галицького хутора.
Прикрашений вітражами промисловий павільйон (проект Ф.Сковроня) був чи не найбільшим - розміром з краківські Сукенніци (майже 6 тис. кв.м, дерев'яний купол висотою в 32 м). Дещо меншоюза площею була машинна зала - 3348 кв.м. власний павільйон мав граф Роман Потоцький - з макетами шахт, з експонатами, які пояснювали процес виготовлення цукру ітощо. Була 39-метрова водонапірна вежа, спроектований чехами фонтан з електроосвітленням (вау на ті часи) і інші дива.
З 1921 р. щороку з 5 до 15 вересня в Львові відбувалися міжнародні Східні торги ("Targi Wschodnie"). Досить популярні - так, в 1928 р. в них взяло участь 1600 фірм і промисловців, закордонних було 400. Відвідувачів - 150 тисяч. Площа торговиці - 220 тис. кв.м., павільйонів і кіосків нараховувалось близько 50. При торгах діяла власна пошта, телеграф, телефонна станція, сюди курсував трамвай.
 |  |  |
 |  |  |
Старше покоління львів’ян ще, мабуть, пам’ятає і парашутну вежу на території старого виставкового комплексу, і знамениту "підкову", яко згоріла при загадкових обставинах десь у 70-х роках. А ще пам’ятаємо великі ярмарки-базари, що проводились наприкіні тих же 70-х років на місці де сьогодні стоїть "найвища" у області споруда – місцева ДПА,
Не тільки Львів виставкував. Ось фото з сільськогосподарської виставки 1931 р. у Тернополі:
А що ж робилося на Великій Україні? Невже там не було таких масштабних свят капіталізму, що народжувався і буяв? Були, звичайно. І теж масштабні. В травні-жовтні 1910 і 1911 рр. в одеському Олександрівському парку (зараз парк ім. Шевченка) відбувались схожі на львівські торги (і на всесвітні ярмарки теж, правда? Саме для однієї з таких і звели в Парижі Ейфелеву вежу). Тут навіть був власний друкований орган - газета "Одесская выставка".
18 га території, понад сто павільйонів, 73 іноземні фірми-учасниці - ані до того,а ні після Одеса не знала подібного ярмарку. Гості потрапляли на неї через вхід-тріумфальну арку, поруч стояв маяк - все-таки морське місто.
І найцікавіше - павільйони часто пояснювали, що ж в них знаходиться, вже своїм виглядом. Одеська мукомольна фабрика вибудовала млин-вітряк. Виробники чи не найкращого шампанського у світі "Moët et Chandon" звели павільйон у стилі Людовіка XVI - а поруч піднімалась схожа на ступу башта з пивних бочок, зведена пивоварами. На башту можна було підніматися, по дорозі куштуючи різні види пива.
Фірма Сараджева влаштувала оригінальний павільйон: скеля з водоспадом, а в печері під скелею - ще один водоспад, з кавказьких вин. Вах, джигіти!
Ну а це чий павільйон, вгадайте?
"Цар-самовар" належав виробникам чаю.
Цегельня звела лабіринт з своєї продукції. З лабіринту можна було вибратися, лише заключивши контракт на купівлю цегли з власником лабіринту - оце я розумію по-одеськи!
РОПіТ (Російське товариство пароходства і торгівлі) мало павільйон з частини корпусу справжнього пароплава (ще вчора в Туреччину плавав!) і пакгаузу. певні павільйони проектував сам Щусєв. Павільйон Фальц-Фейна (так-так, Асканія-Нова) являв собою частку степу з шалашем.
В павільйоні повітроплавання царював Сергій Уточкін, який навіть літав над виставкою. Цікаво, чи не він автор цього фото:
А ось сам павільйон:
Ще кілька листівок з одеської виставки:
 |  |  |
 |  |
29 травня 1913 р., під зливою, була відкрита Всеросійська фабрично-заводська, сільськогосподарська, торгово-промислова і художня виставка (через років 5 її б без жодних вагань назвали б ВФЗСГТПіХВ). Працював ярмарок 17 днів, мав 39 тематичних відділів і секцій, учасників було понад 2500, на ньому побувало близько 500 тис. відвідувачів. Черги в каси були вже о восьмій ранку - а пускали на територію лише з десятої. Народ не дарма штовхався - на виставці можна було купити парфуми, солодощі, взуття, музичні інструменти, прикраси, папіроси тощо за нижчими цінами. І ролики продавали, між іншим.
Вхід було зроблено у вигляді двох флігелів з колонадою. В лівому була каса, комісаріат і поліцейське бюро. В правому - контора бюро експонатів і пошта. Першим павільйоном був найсучасніший - автомобільний. Далі стояли павільйони табачних королів братів Коганів, кіоски цемзаводів "Волинь" і "Форъ", машинобудівний, хімічної промисловості, поліграфії і т.д. Працював фонтан з підсвіткою, грав оркестр, діяли ресторан і дві пивні. Гірничий відділ звів шатху в горі, де демонстрував процес видобування вугілля, солі, залізної руди. В забої відтворювався нещасний випадок з шахтарем. Гумор у гірників якийсь чорний був...
Це ще що: тюремний департамент вибудував павільйон-в'язницю...
Церква вже тоді не хотіла стояти осторонь - і мала власний кіоск. В повітроплавальному павільйоні був літак конструкції Федора Терещенка. Кісейним баришням надавали допомогу в медпункті - багато хто не звик ходити так багато пішки. В столовій годували обідом за 30-60 копійок. Вечеря коштувала аж карбованець.
На виставку приїжджали з екскурсіями - великі групи розміщали у школах, туристів-індивідуалів чекало квартирне бюро. Загалом на гсотей чекало 72 київські готелі.Оглядова екскурсія по виставці коштувала 8 копійок. За 5 коп. можна було дістатися вузькоколійкою (власник Давід Марголін) з верхньої території на нижню - або навпаки. Туалети були платними.
Ну а далі вже було ось це:
А все це для чого було? Для глядачів? Щоб вразились? Мабуть!!!
А МОЖЕ Й НІ! А ВИ ЯК ДУМАЄТЕ?
Підписатися на:
Дописи (Atom)