середа, 19 вересня 2012 р.

І ЗНОВУ ЛЬВІВ ЧАСТУЄ КАВОЮ!

28 – 30 вересня збираємось VI Міське свято «На каву до Львова»!

Програма свята

28 вересня, п’ятниця
Площа Ринок
Головна сцена

17:00– Відкриття Кавового Ярмарку

18:30– Урочисте відкриття VI Міського свята «На каву до Львова»
18:40– Шоу від польського театру «Wagabunda»
19:20– Шоу на гігантських барабанах від театру «Makata»
20:00– гурт «ShockolaD»
21:00– Кавовий кінопоказ від «Wiz-Art»

Кавовий ярмарок

17:00-20:00
Кавова пошта – можливість відправити ексклюзивну кавову листівку з Площі ринок у будь-яку точку світу! …“From Lviv with love”
Кавова фабрика – обсмаження та приготування ексклюзивної кавової суміші
Створення кавових сувенірів
Інтерактивні інсталяції від польського театру «Wagabunda»
ІІ Західноукраїнський чемпіонат баріста

29 вересня, субота

Площа Ринок
Головна сцена
13:00–Кавовий ярмарок
14:00– Урочистий початок Кавового туру Короля та Королеви
17:00– Майстер-клас з лате-арт
17:30 – Кавова музика
18:00- Майстер-клас з лате-арт
19:40 – Церемонія нагородження баріста-переможця ІІ Західноукраїнського чемпіонату баріста
20:00– гурт «Дикі серцем»
21:00 - Кавовий кінопоказ від «Wiz-Art»


Кавовий ярмарок

17:00-20:00
Кавова пошта – можливість відправити ексклюзивну кавову листівку з Площі ринок у будь-яку точку світу! …“From Lviv with love”
Кавова фабрика – об смаження та приготування ексклюзивної кавової суміші
Створення кавових сувенірів
Інтерактивні інсталяції від польського театру «Wagabunda»
ІІ Західноукраїнський чемпіонат баріста

30 вересня, неділя

Площа Ринок
Головна сцена
13:00– Кавовий ярмарок
14:00– Урочистий початок Кавового туру Короля та Королеви
17:00 – Майстер-клас з лате-арт
17:30 - «Fidel Trio Quartet»
18:00 - Майстер-клас з лате-арт
18:30 – «Fidel Trio Quartet»
19:20 - Барабанне шоу театру «Makata»
20:00 –Церемонія вручення нагород кав’ярням-переможцям VI Міського свята «На каву до Львова»
21:00 - Кавовий кінопоказ від «Wiz-Art»

Кавовий ярмарок

17:00-20:00
Кавова пошта – можливість відправити ексклюзивну кавову листівку з Площі ринок у будь-яку точку світу! …“From Lviv with love”
Кавова фабрика – об смаження та приготування ексклюзивної кавової суміші
Створення кавових сувенірів
Інтерактивні інсталяції від польського театру «Wagabunda»
 СМАЧНОЇ КАВИ Й ГАРНОЇ ЗАБАВИ!

понеділок, 23 квітня 2012 р.

Великдень відсвяткували, на черзі День міста Львова!



Центральна частина міста

“Де ще є людям так файно, як тут”? Це символічне запитання щороку отримує одну-єдину відповідь: ”Тільки у Львові!”. За багато років святкування Дня міста виробило чимало гарних традицій, серед яких – театралізовані вуличні постановки, забави, фестивалі.
З нагоди Дня міста-2012 вулицями Львова пройде великий святковий парад, участь у якому візьмуть тисячі учасників, серед яких – дитячі колективи, лицарі у латах, актори на ходулях з муніципальних та аматорських театрів, оркестри, “Чудо-поїзд», карети з ангелятами, народні танцювальні колективи, представники молодіжних, спортивних, громадських організацій та національних товариств. Хочете взяти участь у параді? Чому ж ні!!! Святковий парад, за гарною традицією, щороку об’єднує і львів’ян, і гостей міста.

 

Попередній перелік заходів святкування Дня міста Львова 2012

Центральна частина міста
Субота 5 травня
  • 13.00 Святковий парад до Дня міста Львова за участі історичних героїв-засновників Львова, народних колективів, спортивних федерацій та учасників різноманітних львівських колективів.
  • 14.00 Урочисте відкриття святкувань з нагоди Дня міста. Святкове підняття прапора та вітання міського голови.
  • 14.40 Флеш-моб. (південна сторона пл. Ринок)
  • 15.00 Виступ дитячих колективів на головній сцені.(пн. сторона пл. Ринок )
  • 18.30 Прем’єра дня – вистава від Дитячого театру балету Львова
  • 19.30 Джей Баккі(США) – Арфа-гітара (володар премії Еммі)
  • 20.00 Джон Доан (США) – гітара.
  • 21.00 Спільна концертна програма Павла Табакова та симфонічного оркестру Львівської філармонії.
Неділя 6 травня
  • 13.00 Міжконфесійна молитва за Львів (південна сторона пл. Ринок)
    • 15.00 Святковий концерт «Львів фольклорний»
    • 20.00 Вечірня святкова програма.
Музей народної архітектури та побуту 
5-6 травня
Фестиваль середньовічної культури «Львів стародавній»
  • Протягом двох днів відбуватиметься справжнє середньовічне дійство! Усі гості фестивалю зможуть поринути в романтичну епоху Середньовіччя – епоху хоробрих лицарів та прекрасних дам. До Львова приїдуть представники лицарських клубів з багатьох міст України та з-за кордону.
  • Основними подіями фестивалю мають стати лицарський турнір, масові битви воїнів та давні лицарські забави.
  • Територія палацу розділиться на умовні тематичні майданчики (міні-зони). Зокрема львів’яни та гості міста зможуть відвідати біля десятка різноманітних майстер-класів справжніх професіоналів своєї справи: гончарства, ковальства, стрільби з справжнього англійського лука, середньовічних танців тощо. Охочі відчути себе героями тої епохи зможуть приміряти середньовічні костюми та обладунки. У середньовічній таверні пригощатимуть наїдками за старовинними рецептами, а на стилізованому ярмарку продаватимуть свої вироби майстри різноманітних ремесел, де кожен зможе придбати собі сувенір на згадку про фестиваль.
  • Усі розваги супроводитиме концерт середньовічних гуртів на головній сцені. Серед учасників  відомі українські колективи, які виконують середньовічну музику.
Метою парку-фестивалю є відтворення автентичної атмосфери та антуражу великого середньовічного європейського міста.
Палац мистецтв
29 квітня- 6 травня
Фестиваль Угорської культури та виноробства “Maдяр Fest”
  • На площі перед палацом мистецтв відбудеться перший в Україні фестиваль “Дні культури та виноробства Угорщини”.
  • Впродовж  тижня кожен гість заходу зможе відчути себе “справжнім угорцем”.
Зокрема, буде можливість покуштувати традиційної угорської страви – гуляшу, затанцювати чардаш, чи послухати добру угорську музику, а також посмакувати всесвітньовідомим вином з Токаю, яке ще у XIIX столітті Ґете назвав “королем вин та вином королів”.
  • Участь у фестивалі візьмуть близько півсотні виноробів та кулінарів з Угорщини і 30 угорських та українських творчих колективів, які представлятимуть не лише традиційну культуру, а й сучасні її напрямки.
  • Вхід на захід буде цілком безкоштовним, що дасть змогу львів’янам та гостям міста ближче познайомитись з угорськими традиціями.
Центральний парк культури та відпочинку ім. Б.Хмельницького
5-6 травня
Міжнародний Фестиваль Футболу «Великий м’яч»
  • Головна мета Міжнародногго фестивалю футболу – об’єднати людей, які люблять футбол, навколо культурних та духовних цінностей для спілкування, взаєморозуміння, вирішення соціальних проблем та створення позитивних емоцій і атмосфери під час підготовки та проведення футбольних Чемпіонатів.
Львівський Національний музей
З 27 квітня
Виставка старовинних суконь і дамських аксесуарів періоду кінця 18-го початку 20-го століття з приватної колекції Марини Іванової.
  • Громадська організація Галицький Клуб «Інтергація» спільно з Національним музеєм у Львові, Національним академічним українським драматичним театром ім. Марії Заньковецької, Львівською обласною філармонією, в партнерстві з галереєю «Мінус 4» м. Києва організовує проведення унікальної виставки справжніх старовинних суконь і дамських аксесуарів періоду кінця 18-го початку 20-го століття з приватної колекції Марини Іванової. Ця колекцiя -  єдина підбірка в Україні, якою може похвалитися далеко не кожен європейський музей. Всі речі прекрасно збереглися і мають музейне значення. Сьогодні колекція налічує чотири десятки розкішних аристократичних дамських суконь, що яскраво ілюструють декілька епох європейської моди того часу, близько сотні старовинних сумочок.
Колекція була виставлена двічі у Києві: в галереї «Мінус 4» та Національному музеї ім. В. та Б. Ханенків та мала великий успіх.
  • В рамках виставки планується низка заходів: фото проект Фотогалереї Юрiя Тiтовця, концерти камерної музики, лекції  з iсторiї  моди, показ сучасних моделей, перформанси вокальних та танцювальних колективів та iн.

четвер, 12 квітня 2012 р.

Львів святкує Великдень

    Великодні свята у Львові відзначатимуть традиційно – низкою заходів та народних забав, що відбуватимуться у різних куточках міста. Попри вкрай мінімальне фінансування, організатори сподіваються, що все вдасться. 
      Про це повідомили організатори – працівниця Шевченківського гаю Надія Дзвоник, голова ГО «Етновир» Андрій Сидор та начальник управління культури Львівської міськради Андрій Вороновський.
    На Великдень у Львові відбуватиметься «Велика гаївка» у Шевченківському гаю та II Фестиваль писанок.
     Цьогоріч на заходи до Великодня у міському бюджеті виділили лише 15 тис. грн і всіх їх скерували на «Велику гаївку». Спонсорських коштів акумулювати також не вдалося – Шевченківський гай усе робить своїми силами. Сума невелика, виплатять її наступного року, а робити все треба вже. Вдалося зробити все на рівні лише завдяки тому, що Великдень у Гаю святкують не перший рік, є напрацьовані контакти і співаки та організатори атракцій погодилися виступити безкоштовно – просто, аби підтримати традицію. Сподіватимемось, що проблема із фінансуванням не стане системною, що вона вирішиться, і звичай проводити Великодні свята у Шевченківському гаю не деградує до провінційного рівня, а розвиватиметься.
      II Фестиваль писанок має на меті прикрасити місто до Великодня, для цього вул. Галицьку перетворять на цех по розписуванню писанок, де розмалювати своє великоднє яйце зможе кожен бажаючий. Потім писанки розвішають на дерева біля пам’ятника королю Данилу. Також на вул. Галицькій буде встановлено на час свят величезну писанку, яку розмальовуватимуть студенти і викладачі ЛНАМ і яка потім на День незалежності представлятиме Львівщину у Києві на Параді вишиванок.


Програма заходів на Великодні свята у Львові

15-17 квітня – фестини «Велика гаївка» у музеї-сканзені Шевченківський гай
Діятимуть три галявини: велика «Біля церкви», «Дівоча галявина» та дитяча – «Вербові котики».

Велика галявина «Біля церкви»

15-16 квітня – гаївки, веснянки, забави та розваги, аукціон писанки, виступи фольклорних колективів, виконавців Оксани Мухи, Олександра Божика (скрипаль-фіналіст шоу «Україна має талант!»), Остапа Канаки, Нати Султан, Зірки Колос.

«Дівоча галявина»

16 квітня, 15:00 – молодіжна забава (виступи фольк-гуртів «Барва», «Трояка ружа», «Ойкумена»), традиційні великодні ігри «Котильйоновий вальс», «Хустина», гаївки, конкурс «Писанка для милого» (за найкращу писанку для милого можна буде отримати романтичні призи), традиційні українські танці із фольк-гуртом «Коралі».

«Вербові котики»

15-16 квітня – аніматори для дітей проводитимуть традиційні дитячі великодні забави: «Навбитки», «Котики», гаївки, інтерактивні ігри та конкурси.
На обливаний понеділок (16 квітня) у Шевченківському гаї панночки мають кропити водою на здоров’я львів’ян чоловічої статі. Дикі та некультурні обливання намагатимуться унеможливити.

15 березня – 22 квітня – II Фестиваль писанок у Львові

15 березня – 22 квітня – низка майстер-класів по комерційних та громадських установах Львова з писанкарства, прикрашання вітрин та приміщень до Великодня.

13 квітня (п’ятниця), 14:00-16:00 – на вул. Галицькій відбудеться майстер-клас з розфарбовування писанок. Малюватимуть на пластикових заготовках акриловими фарбами. Потім писанки розвішають на деревах навколо пам’ятника королю Данилу.

13 квітня (п’ятниця) впродовж дня – встановлення і завершальний етап розмальовування диво-писанки (важить 70 кг та розміром 2,6х4м.). Розписуватимуть Львівські художники і студенти Львівської національної академії мистецтв. Орнамент – автентичний розпис візерунком львівського регіону «восьмипелюсткова рожа». Диво-писанка на вул. Галицькій простоїть до 20 квітня.

вівторок, 14 лютого 2012 р.

Львівські палаци та палацики

У Львові багато палаців та палациків. Мабуть, найбільше серед українських міст. Навіть, зважаючи на те, що багато будівель, таких, які десь в провінції вважалися б палацами, тут вважаються просто житловими будинками.
Звичайно, хочеться розповісти про усі львівські палаци та палацики, але я не можу цього зробити хоча б через те, що не знаю про існування деяких із них... В даному репортажі я покажу деякі із бачених мною палаців. Фактично лише згадаю про них, але обіцяю, в майбутньому, детально розповісти про кожен із них, як от наприклад про палац Потоцького.
Палац Потоцьких. Про нього ось тут
Палац Дуніковського
Віллу-палац на вулиці Драгоманова 42 (колишній Мохнацького) збудували у 1897-1898 рр. на замовлення професора Львівського університету, географа, геолога і мандрівника - Еміля Дуніковського. У 1911 році палац купив митрополит Андрей Шептицький, який відкрив тут філію Національного музею. Нині тут також філія Львівського Національного музею.
Палац Равських (нині дитяча поліклініка). Вул. Генерала Чупринки 61
Вілла-палац на вулиці Чупринки 61 була зведена у 1896 році. Вона належала родині архітекторів Равських. Проектував її Вінцент Равський. У 1920-1930-х роках будівля належала черницям згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії. Ну а у повоєнний час тут вже була поліклініка.
Вул. Генерала Чупринки 50-52
Загадковий палац-замок на вулиці Чпуринки (№№ 50-52) будували в два етапи у 1900-1907 рр. Для себе спроектував та збудував його архітектор Юзеф Сосновський. Нині тут житловий будинок та хостел.
Палац родини Франц
Вілла-палац на розі сучасних вулиць Коновальця та Мельника була зведена за проектом Яна Перося у 1896 році. Замовником і власником палацу була Юзефа Франц - вдова значного фабриканта Йосифа Франца.
Вулиця Яна Матейка 4. Палац Леона Пінінського
Вілла-палац Леона Пінінського (намісника Галичини, професора) була зведена у 1891-1894 рр. за проектом Яна Томаша Кудельського.
Вул. Глібова 12
Вілла-палац на сучасній вулиці Глібова (№12) була зведена у 1893-1894 рр. за проектом архітектора Каменобродзького у стилі історизму.
Вербицького 4
Палацик на Вербицького (№ 4) був зведений у 1890-му році за проектом архітектора Людвіка Бальдвіна Рамульта. Стиль будівлі - неоромантизм.
Вул. Дорошенка
Вулиця Драгоманова
Вулиця Лисенка
Фото Романа Маленкова

вівторок, 31 січня 2012 р.

Бій під Крутами: про міфи і про правду

      29 січня 1918 року біля станції Крути на Чернігівщині, між Ніжином і Бахмачем, за 120 км від Києва, відбувся бій, який як мало яка подія, досі зазнає чимало спекуляцій.
      Мої думки з цього приводу засновані переважно на спогадах учасників бою (Ігор Лоський, Іван Шарий та інші), генерала О. Удовиченка, який приймав звіт після бою тощо. “Дані” ж людей, які були далеко від місця подій якраз і внесли плутанину (наприклад шановний історик Д. Дорошенко та безліч інших). Сприяли тому ж галицькі студенти 1930-х років, які міфологізували подію, творячи з неї новий міф (хоча само по собі це може й не погано). Так ось, розберемося з міфами (і з правдою):

Схема бою під Крутами
Міф перший. “Триста безвусих, недосвідчених і неозброєних студентів”
      Учасників бою з української сторони було близько 600 осіб. Цей факт є доведеним на основі військових звітів. Точніше: “1-а імені гетьмана Богдана Хмельницького Юнацька Військова школа”, яка складалася з 4-х сотень (по 150 юнаків), 18 кулеметів та 20 старшин, тобто загалом один курінь (батальйон). Це й була основна частина оборонців Крут. Крім юнаків, які вже перебували на станції Крути о 4 годині ранку 27 січня 1918 року до них приєдналася Студентська сотня помічного куреня Січових Стрільців в числі 115-130 людей. Правда сам курінь ще не був сформований. Це була його перша сотня, що складалася з київських студентів, а 4-та чота (бл. 30 осіб) сотні складалася із школярів, навіть підлітків 14-16 років. Студенти пройшли 7-денний вишкіл і вміли стріляти, а юнаки школи, або “юнкери” вже мали достатній військовий досвід у боях з більшовиками. А. Гончаренко та деякі інші пройшли фронти Першої світової війни.
     Комендантом оборони Бахмача і командиром куреня юнацької школи було призначено сотника Аверкія Гончаренка, який пройшов Першу світову війну. Тому не відповідає дійсності міф №2, що боєм керував сотник Омельченко, який опісля помер від поранення в бою. Натомість, загальне керівництво здійснював сотник Аверкій Гончаренко.
      Показово, що на з’єднання з наступаючими більшовиками, тобто з тилу проти своїх, з Ніжина виступив український полк ім. Шевченка. І взагалі через непродуману політику Центральної Ради (тодішньої “верховної ради”) у військових та інших питаннях, українська армія була фактично розпущена. Залишилось тільки декілька боєздатних добровільних формувань (полк Січових Стрільців, Гайдамацький кіш Слобідської України, та ж Юнацька школа ім. Хмельницького тощо).
      3-м міфом є мовляв “різанина”, в якій більшовики добивали беззбройних українських “дітей”. “Брехня як шапка”. Отже, яким був перебіг бою?
      Ворог, який переважав українців майже у десять разів, очолений відомим Муравйовим, ішов як на парад, але наштовхнувся на сильний опір юнаків. Бій тривав цілий день в снігу за 20-градусного морозу. Завданням 600 українців було протриматися день. Увечері під загрозою оточення більшовиками та вже згаданим “українським” полком ім. Шевченка з Ніжена, що виступив на з’єднання з наступаючими більшовиками, вирішено відступити з бою на станцію. Організований відступ відбувався холоднокровно уже в темряві. Вояки сіли у потяг на станції і рушили у напрямі Києва, де з’єдналися з Чорними гайдамаками Симона Петлюри і взяли участь у придушенні більшовицького заколоту на заводі “Арсенал”.
      Перепоховання загиблих під Крутами на Аскольдовій могилі
      То кого ж розстріляли/закололи багнетами на станції?
     Після бою під час перегляду в студентській сотні не виявилося цілої чоти чисельністю 35 людей. Виявилося, що вони відступаючи, очевидно для скорочення дороги, пішли на світло станції Крути і натрапили на більшовиків, що якраз надійшли. 28-ро студентів було закатовано, їх не розстрілювали, а кололи багнетами (може, щоб не створювати шуму стріляниною), 7 поранених доставили до Харкова, звідки їм вдалося втекти.
     Серед них наприклад Ігор Лоський, син міністра. Іншому – сину міністра, студенту Володимиру Шульгину не поталанило. Саме цих 28 загиблих і було поховано на Аскольдовій могилі в березні 1918 року, вже після визволення Києва від більшовиків.
      Міф №4 – “зрада офіцерів”.
     Не відповідає дійсності і звинувачення у зраді старшин (офіцерів), які мовляв “сиділи у вагоні і пиячили, а потім сіли в поїзд і втекли”, не давши всім евакуюватися. Насправді ж із 20-ти старшин загинуло 10, а один помер у шпиталі (сотник Омельченко). Сотник Лощенко навіть виготовив саморобну гармату, яка на дрезині переміщалась вздовж колії, обстрілюючи більшовиків.
      Міф №5 – “поразка”.
     Постає питання: якщо вояки виконали наказ, і навіть перевиконали його, затримавши ворога замість одного дня на кілька днів, то чого тоді поразка? До того ж втрати більшовиків були більшими.
     Отже, втрати української сягали: близько 250 юнаків, одна чета студентів (28 осіб) і 10 старшин, тобто близько 300 осіб із 600 учасників бою – половина.
       Втрати більшовиків були значно більшими, що очевидно й викликало лють Муравйова при розправі з полоненими. Інша половина, ті хто не загинули, взяли участь у придушенні більшовицького повстання на заводі “Арсенал” у Києві і у всіх визвольних змаганнях. А окремі учасники бою пізніше опинились на еміграції. Це сотник Модест Семирозум, юнаки Чорпіта, Заквалинський, полковник Лощенко та інші. А сам А. Гончаренко, хоч і наддніпрянець, був сотником у Дивізії “Галичина” під час Другої світової…
       Монумент битви під Крутами 1918 р. (автор Анатолій Гайдамака, 2006 р.) копія однієї з колон портику Червоного корпусу заввишки 10 метрів
       Ворога було затримано, виграно дорогоцінний час на переговорах у Бресті, придушено більшовицьке повстання в Києві, вчасно евакуйовано державні установи перед наступом більшовиків.
      Це дозволяє нам характеризувати бій під Крутами як перемогу українців.
Автором тексту є Володимир Окаринський, Тернопіль

понеділок, 30 січня 2012 р.

Львівська історія претендує на «Оскар»

      Польська стрічка «У темряві» режисера Агнєшки Холланд номінується на нагороду Американської кіноакадемії в категорії «Найкращий фільм іноземною мовою»
Львівська історія претендує на «Оскар»  Польська стрічка “У темряві” (W ciemnosci), події в якій відбуваються у часи ІІ Світової війни у Львові, претендує на премію “Оскар”. Фільм потрапив у п’ятірку кращих у номінації “Найкращий фільм іноземною мовою”. Інтерес до стрічки підігріває той факт, що вона базується на реальних драматичних подіях.
      Стрічка “У темряві”, що розповідає історію євреїв, які рятувались від нацистів у львівській каналізації, на великому екрані з’явилась наприкінці минулого року. І з того часу не перестає збирати схвальні відгуки кінокритиків у всьому світі. Комісія, створена міністром культури Польщі, одноголосно прийняла рішення висунути саме її на здобуття нагороди Американської кіноакадемії. Робота знаної режисерки Агнєшки Холланд конкурує зі стрічками “Бикоголовий” (Бельгія), “Примітка” (Ізраїль), “Пан Лазар” (Канада), “Розлучення На­дера і Сімін” (Іран). Та кінознавці вважають, що ще ніколи Польща не була настільки близько до цієї престижної нагороди. Фільм був створений завдяки польсько-німецько-канадській співпраці.
     На рахунку авторки “У темряві”, режисера зі світовою славою Агнєшки Холланд, більш як десяток кіноробіт, зокрема скандальний фільм про стосунки Рембо і Верлена “Повне затемнення”, стрічка “Переписуючи Бетховена”. Вона працювала, окрім рідної Польщі, у Німеччині, Франції, США, писала сценарії для Анджея Вайди, Кшиштофа Кеслевського. Історія, що лягла в основу “У темряві”, близька самій режисерці. Її батьки у часи Другої світової померли в одному з гетто. До фільму її привів випадок. “Історію євреїв, яких поляк рятував від німців у львівській каналізації, під кінець 1980-х років розповів англійський журналіст Шелек, - розповідає вона. - Він зробив документальний фільм (у якому знялось кілька осіб із тих, що переховувались у каналізації, які на той час ще були живі), написав книжку «У каналах Львова». На цю книгу натрапив канадський сценарист Девід Шамун, який знайшов німецького продюсера. Саме з цим продюсером я робила фільм «Юлія повертається додому», тож він запропонував мені взятися за цю історію”.
     Події стрічки обертаються навколо історії майстра львівських каналізаційних мереж Леопольда Соха (у фільмі його зіграв Роберт Вєнцкєвич). Він, ризикуючи своїм життям і життям своїх рідних, врятував від смерті понад десятьох євреїв. Весною 1942 року відбувалась остаточна ліквідація гетто в містах Східної Європи, зокрема у Львові. Нацисти оголосили, що за будь-яку допомогу євреям, навіть якщо їм подадуть склянку води, вони каратимуть на смерть усю сім’ю помічника. Та ця загроза не злякала кількох сміливців, які не могли залишатися осторонь чужого горя. Леопольд Соха, Стефан Врублевський та Єжи Ковальов заховали у львівській каналізації приречених на смерть людей і протягом 14 місяців приносили їм їжу, прали одяг, оберігали перед новими небезпеками. “У темряві” - художня версія реальної історії подвигу та трагедії людських доль, коли євреям, щоб залишитися живими, довелось більше року жити у львівських каналах у приміщенні висотою 150 см, де дорослий навіть не міг стати у повен зріст і куди не потрапляло ні краплі світла.
    Агнєшка Холланд не лише відобразила у стрічці страшну реальність тих часів і те, як, незважаючи на релігійні, національні відмінності, а часом і особисту неприязнь, люди допомагають одне одному, а й підкреслила окремі нюанси ситуації, що склалась, як-от багатомовність середовища, що виникло у нетрях львівських каналів. “Частина євреїв розмовляла ідишем, поляки, що походили з нижчих класів львівського суспільства, - так званим «балаком», - розповідає про свою роботу над стрічкою Агнєшка Холланд. - Частина освічених євреїв спілкувалась німецькою, а оскільки у Львові переважало українське сере­довище, то частина євреїв говорила українською. Дехто з акторів знав ці мови (трійка акторів розмовляла ідишем), але решта мусили вчити мову своїх героїв. Коли зняла фільм, дізналася, що одна з учасниць цієї історії, Кристина Хіґєр, ще жива (коли відбувалися ці події, їй було сім років. - О. З.). Вона написала книжку «Дівчинка в зеленій кофтині», яку цього року видано в Польщі. Перед закінченням зйомок Кристина подивилась наш фільм і визнала, що він надзвичайно правдивий, хоч окремі деталі історії у стрічці, порівняно з автентичними, ми змінили”.

На фото: Кадр з фільму “У темряві”. Леопольд Соха (Роберт Вєнцкєвич) рятує маленьку єврейську дівчинку від смерті, заховавши її у нетрях львівської каналізації.
Фото imdb.com