Костел бернардинців (Львів)

Офіційна назва   Церква Св. Андрія (у минулому - костел бернардинців)   Час заснування   Будівництво костелу тривало з 1600 до 1630 рр.   Засновник   Засновниками будівництва виступили найбільші магнати Руського воєводства, а роботами керували видатні архітектори того часу: Петро Барбон та Павло Домінічі (Римлянин), Амбросій Прихильний та Андрій Бсмер. Приналежність   Українська греко-католицька церква Унікальність   Костел бернардинців вважається зразком львівської архітектури часів пізнього ренесансу. У темний час доби костел підсвічується чудовою ілюмінацією.   Архітектурний стиль   Ренесанас, в інтер'єрі також виокристано бароковий стиль   Варто звернути увагу   Справжнє захоплення викликає триярусний фасад Андріївського храму, декорований фігурами. Усього їх тут більше 20-ти. У нішах головного фасаду - Мадонна з немовлям, з обох сторін апостоли Св. Петро і Св. Андрій. Кам'яні фігури бернардинський святих розмістилися на виступах фронтонів. Кожна з них неповторна і по-своєму цікава, у характерних для ченців-бернардинів плащах і з атрибутами чернечого ордену в руках.   Розклад роботи   10:00-18:00, Вихідний – Понеділок.     Костел бернардинців Костел бернардинців це прекрасний зразок львівської архітектури часів пізнього ренессансу. В даний час це греко-католицька церква Св. Андрія. Львівські бернардинці з'явилися у Львові близько 1460 р. Їх перший дерев'яний храм спалили православні міщани, незадоволені місіонерською діяльністю західних ченців на землях Русі-Україні. У 1602 р. з відома короля Сигізмунда III було розпочато будівництво нового костелу, засновниками якого виступили найбільші магнати Руського воєводства, а роботами керували видатні архітектори того часу: Петро Барбон та Павло Домінічі (Римлянин), Амбросій Прихильний та Андрій Бсмер. У 1630 р. був побудований новий костел, а з його північної сторони виник оборонний монастир.      Монастир мав важливе стратегічне значення. За його стінами починався найнебезпечніший для міста шлях - Глинянський, по якому на місто наступали татарські орди, турецькі війська. Монастирські стіни першими приймали ворожі удари. Так, у 1672 р. Львів оточила турецька армія. Нападники почали підкоп під стіну монастиря з боку площі. Але раптово піднялася буря, завалила підкоп разом з людьми, які перебували в рові. Про це з часом забули, але в кінці XIX ст., Коли прокладали трамвайну колію, виявили завалений хід. Знахідка послужила підставою для виникнення легенди про те, що підземний хід викопали ченці до жіночого монастиря кларисок. Справжнє захоплення викликає триярусний фасад Андріївського храму, декорований фігурами. Усього їх тут більше 20-ти.              У нішах головного фасаду - Мадонна з немовлям, з обох сторін апостоли Св. Петро і Св. Андрій. Кам'яні фігури бернардинський святих розмістилися на виступах фронтонів. Кожна з них неповторна і по-своєму цікава, у характерних для ченців-бернардинів плащах і з атрибутами чернечого ордену в руках. У храмі панує дух бароко. Його інтер'єр практично перенасичений численними дерев'яними різьбленими вівтарями, створеними під час реставрації у XVIII ст. Стіни і стеля покривають поліхромні розписи пензля Бенедикта Мазуркевича, що символізують Тріумф св.Франциск Асізского. А у вівтарній частині храму зберігається надгробний пам'ятник з червоного мармуру покровителю храму Св. Яну з Дуклі. Сам Святий прославився праведним життям і вважався захисником Львова. За однією з легенд, саме він охороняв Львів під час облоги міста військом Богдана Хмельницького. Доповнює комплекс монастирських споруд висока вежа-дзвіниця, побудована в 1734 р., з виразним барочним завершенням, що є справжньою окрасою як костелу бернардинців, так і всього Львова.   Легенди та цікавинки З місця, де у 1484 році поховали святого Яна з Дуклі, за рік вдарило цілюще джерело. Це було розцінено як чудо, св. Яна перепоховали, а на місці джерела викопали криницю. При будівництві на початку XVII ст. старий костел не зносили, а новий будували над ним, зводячи неначе шатро. Старий костел розібрали тільки після того, як завершили будівництво. Під час облоги міста військами Богдана Хмельницького в 1648 році святий Ян з Дуклі своєю появою в небі врятував місто від захоплення козаками. У експозиції архіву представлено так звану «грамоту Дракули», написану кров'ю. Годинник на вежі завжди спішив на п'ять хвилин. Це зроблено у пам'ять про монаха, котрий побачив з вежі турків, що підкрадалися до міста й вже були майже під мурами. Не маючи часу бігти й когось попереджати, монах перевів годинник уперед — до часу закриття міських брам. Таким чином місто було врятоване.       Кажуть, що у криниці на подвір'ї монахи бернардини топили дітей, що народжувалися від їхніх зв'язків із монашками кларисками, чий монастир розташований буквально навпроти за якихось двісті метрів. Вважалося, що їхні зустрічі були можливими завдяки підземному ходу, викопаному монахами між двома монастирями. Цей нібито «підземний перехід» виявили у ХІХ столітті. Насправді ж правда значно буденніша. У 1672 році Львів обступила турецька армія. Нападники почали копати галерею під стіну монастиря з боку площі, майже від монастиря кларисок. Але раптом почалася страшна буря, яка завалила підкоп разом з людьми, які в ньому були. Про це згодом забули, але наприкінці XIX століття, коли прокладали трамвайну лінію, виявили завалений підкоп. В той час у всій Європі йшла запекла антиклерикальна боротьба, тому підкоп негайно оголосили підземним ходом, який сполучав монастирі бернардинів та кларисок і який, звичайно, монахи і монашки відрили не з благочестивою метою. Залишки цього підкопу були використані при будівництві підземного переходу на площі Митній (рукав переходу з площі до брами монастиря бернардинів), проте й зараз туристам часто розповідають цю легенду.      Під час Другої світової війни протягом 1943 - 1944 років у каналізаційних тунелях під костелом переховувалася велика група євреїв. Рештки їхніх побутових речей було віднайдено на початку 2000-х років під час ремонтних робіт.

Галеря сучасного сакрального мистецтва у Львові

У Львові відкрили галерею сучасного сакрального мистецтва

     20 жовтня у Львові на вул. Вірменській, 26 відбулось відкриття першої у Львові спеціалізованої галереї сучасного сакрального мистецтва «IconArt». Першим проектом галереї у власних стінах стала авторська виставка львівського митця Миколи Молчана «Вечеря. Квадрат».

Про це повідомили у галереї.

      "Галерея "IconArt" вирізняється тим, що її діяльність присвячена цілковито представленню і пропагуванню сучасного українського сакрального мистецтва. Засновник галереї, Костянтин Шумський вбачає мету галереї в тому, щоб стати своєрідним майданчиком для зустрічей: митця зі споглядачами його творів, споглядачів із кращими зразками сучасного сакрального мистецтва, шанувальників цього мистецтва між собою. Як наслідок цих зустрічей, буде творитися мережа поціновувачів і авторів мистецтва, натхненого сакральною тематикою, середовище для дискусії, ділення і творчого пошуку", - зазначають організатори.

      За словами організаторів, теперішня виставка галереї "Вечеря. Квадрат" поєднує традиційне і особисте авторське трактування Тайної вечері, живопис і скульптуру, сакральність тематики та сміливість її інтерпретації... Хоча це й мистецтво на сакральну тематику, це аж ніяк не "ікона", не мистецтво, що спонукає перед ним молитися. Це мистецтво, що намагається спонукати думати, осмислювати, переоцінювати.

     Керівник галереї К. Шумський наголошує: "Для галереї "ICONART" важливим було відкрити нове приміщення дуже виразною виставкою молодої творчої особистості. Такою виставкою, котра б запам’яталась надовго. Виставкою, в котрій сакральна тема розкривалась б засобами сучасного мистецтва".

Виставку "Вечеря. Квадрат" можна відвідати 20.10-20.11.2010 за адресою вул. Вірменська, 26 від 12 до 19 щоденно, крім понеділка.

Кують, кують ковалі...

     Згадались слова цього відомого вірша, коли побачив двох маленьких коваликів завітавши на  ІV ковальський фестиваль «Залізний Лев 2010», що відбувся у Львові з 15-17 жовтня. 

      
     Зумисне не буду розказувати про переможців і кращі роботи, бо вигралши від цього фестивалю усі присутні. Роботи для жюрі і всіх бажаючих визничити найкращу роботу вистачало, бо обирати справді було з чого.

         І роботи початківців нічим не поступались роботам іменитих майстрів...

напружена робота тривала усі три фестивальних дні...

 ... гупали молотами....

... і молоточками...

 ... сипали іскри...

... дмухали горнами...

... грівся на них до білого метал...

 .... а поруч в казані готувалась юшка...

....під пильним козацьким оком (бо хіба ж можна готувати справжню юшку без нагляду) ...

... відомий коваль з ковальським прізвищем КОВАЛИК (це він з року в рік показує усім майстер-клас з підковування коня, і має у цьому незаперечний авторитет), старається на рівні з молодим поколінням ковалів...

.... з натхненням працює всесвітньо відомий коваль-мандрівник Хууб Сенсен, що зумисне приїхав до Львова, аби поділитися досвідом...

... і його зусилля увінчалися такою композицією – цвяха боло зав’язано на два вузлики і в знак подяки за увагу до його роботи ( увага таки була http://metaltechcomua.blogspot.com/2010/10/blog-post_18.html) подаровано майстром автору цього блога...

... старалися гості з Польщі...

...спостерігали за подіями і ділилися враженнями ...

...метри ковальскої справи...

.... з усіх сил старалися волонтери, допомагаючи організаторам у їх нелегкій праці...

 

 ... увагу приділяли найменшій кованій дрібниці...

... не оминуло фестиваль увагою і телебачення...

 

... прискіпливо випитуючи організаторів фестивалю найменші подробиці про учасників і гостей, а їх приїхало чимал,. близько 80 – з різних куточків України, зокрема, зі Львова, Києва та області, Житомира, Івано-Франківська, Луцька, Криму, Рівного, Донецька, Закарпаття, а також - із Польщі, Чехії, Нідерландів...

... не пасли задніх і ВЛАСНІ фотокориспонденти, зберігаючи світлини про хід дійства для історії...

... розважав гостей і учасників гурт "Йорий Клоц"...

... та все добре колись закінчується, як і наш вже четвертий фестиваль...

... і було заключен слово...

... зарубіжних гостей...

... і було нагородження переможців, обраних авторитетним жюрі...

... та відвідувачами й учасниками фестиваю...

... і була радість...

. і згасли горна...

... залишивши в пам’яті спогади про неповторні троянди від майстра з Донбасу...

... про чудову залізну леді, яка стала залізною, чекаючи свого коханого з кузні у розкішній спальні...

 ... біля розкішного кованого ліжка, описуючи ті прекрасні часи, коли він ще на був ковалем, а лише її коханим...

     Завмер на сторожі маленький лицар, пильнуючи викувані учасниками "дзеркала їхніх душ", а може й ту знамениту мапу України, що досі десь лежить у майстерні організаторів фестивалю і чекає коли ж нарешті її виставлять на оглядини тим, кого вона мала б об’єднати за задумом  ковалів першого такого фестивалю у Львові, ще у 2008 році (http://metaltechcomua.blogspot.com/2010/10/blog-post.html).

    І з нетерпінням в очікуванні наступного ювілейного п’ятого фестивалю, залишився чекати на львівській бруківці ЗАЛІЗНИЙ ЛЕВ, виготовлений одним з учасників цьогорічного ковальського свята, з надією на те що прийдуть до Львова кращі часи, і заживе місто всесвітньої слави дякуючи, окрім своєї багатовікової історії, й кованим виробам ковалів з "Товариства Залізного Лева", невтомним організаторам цього магічного дійства під назвою КОВАЛЬСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ "ЗАЛІЗНИЙ ЛЕВ" у Львові.

ДО ЗУСТРІЧІ "ЗАЛІЗНИЙ ЛЕВ-2011", ХАЙ ТОБІ ПОТАЛАНИТЬ СТАТИ ПОДІЄЮ БОДАЙ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗНАЧЕННЯ!!!

Каплиця Боїмів у Львові

     Каплиця збудована у 1609 - 1615 роках (за іншими даними у 1606 - 1615 роках) над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв Боїмів. Будівництво замовив і розпочав Георгій Боїм, а завершував один з його синів Павло Боїм.

      В каплиці Боїмів гармонійно поєдналися місцеві традиції дерев'яного будівництва з технікою та декором кам'яної ренесансної будівлі

     Ця сакральна пам’ятка пізнього ренесансу, яка не має аналогів не лише в Україні, але й у  європейській архітектурі

     Каплиця повністю збереглась до наших днів. Інтерьєр каплиці композиційно і стилістично пов'язаний з її зовнішнім виглядом. Внутрішнє оздоблення каплиці і її будова вражають своєю витонченністю і гармонією, величезна кількість елементів та скульптурних зображень розміщених в невеликому посторовому об'ємі приміщення скомпонована настількі ефектно і майстерно, що зсередини каплиця виглядає значно більшою і вищою ніж ззовні. 

Зовні каплиця своєю архітектурно-об'ємною композицією нагадує прикарпатські церковиці 17-го століття. Квадратна в плані кубічна будова (четверик) увінчана восьмериком бані з восьмигранним світловим ліхтарем. Верхній купол завершено хрестом з фігурою Христа

Змістовним і композиційним центром інтер'єру каплиці є східна, вівтарна стіна. В іконогафічну програму вівтаря поряд зі сценами з циклу "Страстей" включено сюжети "Агнець Старого Завіту", "Омовення ніг", "Вознесіння" та "Страшний Суд".

     Працює щоденно, крім понеділка.

     У літній період: з 11.00 до 18.00 год. (каса до 16.00 год.)

     В неділю: з 12.00 до 17.00 год. (каса до 16.00 год.)

     Вартість квитка:

     для учнів та студентів - 2 грн.(вартість екскурсії - 15 грн.)

     для дорослих - 5 грн.(вартість екскурсії - 30 грн.)

     Вартість фотозйомки: 5 грн.

Львів, пл. Катедральна, 1

Стіни каплиці орієнтовані строго по сторонах світу. Південна стіна закрита прибудованим у 19-му столітті впритул до каплиці будинком.     Східна стіна, що виходить на вулицю Галицьку, розчленована п'ятьма пілястрами і прикрашена лише двома фресковими портретами — самого Георгія Боїма та його дружини Ядвіги. Портрети створені 1617 року і приписуються Яну Дзіані (Jan Giani).      На північній стіні також розчленованій пілястрами розміщено також два фрескових зображення: Богоматері та Христа. Трохи вище цих зображень на одній з граней вісьмигранного барабану розташований один з найкращих львівських рельєфів — "Юрій Змієборець". Взагалі образ патрона Георгія Боїма — Св. Юрія (Георгія) принаймні тричі зустрічається в декоративному оформленні каплиці. Вважається, що автором згаданих фресок і барельєфа, а також скульптурних зображень над капітелями пілястр є згадуваний Андрій Бемер.      Найбільш насиченим декоративними елементами є головний (західний) фасад каплиці. Відомо, що скульптурна декорація західного фасаду була "приставлена" на другому етапі будівництва каплиці у 1611 — 1615 роках. Автором цієї надзвичайно насиченої пластикою декорації вважається майстер з Вроцлава Гануш Шольц. Протягом останніх двохсот років мистецтвознавці нарікають на невисокий художній рівень цієї скульптурної декорації, хоч для багатьох людей власне вона є найбільш цікавим і вражаючим елементом зовнішнього оформлення каплиці. На відміну від східного і північного фасадів західній розчленовано шістьма колонами по горизонталі і двома карнизами по вертикалі      В другому ярусі в картушах над скульптурними зображеннями пророків розташовані цитати із Біблії латинською мовою (на фасаді зліва направо): Morte tvrpissima condemnemvs evm /sapi I (Засудімо його на смерть ганебну (Кн. Мудрости 2.20)); Fodervnt Manvs Meas et Pedes Meos /DA Psal · XXI (Пробили мені руки й ноги (Псал. 22 (21). 17); Corpvs mevm dedi percvcientibvs et genas vellentibvs /Esai: L. (Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які [бороду в мене] рвали (Ісаї 50.6)); Mittamvs lignvm in panem eivs. et eradamvs evm de terra viventivm /Ier: XI (Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих... (Єремії 11.19)); Et post hebdomadas LXII occidetvr Christvs /DAN. IX (А по 62-х седмицях Помазаний буде знесений (Даниїла 9.26)); Et appendervnt mercedem meam XXX argenteos /Zach XI (І вони відважили мені мою плату – 30 срібних (Захарії 11.12)); In Virga percvtien[t] Maxillam Ivdicis /Mich. V. (Суддю... б’ють по щоці києм (Міхея 4.14)); Et dicent non est Rex Noster /Ose X (Дослівно: І казатимуть: "нема нашого царя" (Осії 10.3)).      Найнасиченішим є верхній ярус, що складається з композицій на тему страстей Христових: "Бичування", "Несення хреста", "Розпинання", "Зняття з хреста". Завдяки виразності пластики ці композиції та композиції інтерьєру називають "Біблією для бідних", оскільки не треба знати грамоти, щоби зрозуміти суть.      Ще однією незвичною особливістю зовнішнього виду каплиці є фігура Христа на куполі. Це не дуже розповсюджений у християнській іконографії образ Христа Засмученого (пол. Chrystus frasobliwy, англ. Pensive Christ). Незвичність цього варіанту скульптури у тому, що на відміну від усіх інших зображень сидячого Христа, тут Христос спирається щокою на ліву руку, а на більшості відомих зображень — на праву.      Інтерьєр каплиці композиційно і стилістично пов'язаний з її зовнішнім виглядом. Внутрішнє оздоблення каплиці і її будова вражають своєю витонченністю і гармонією, величезна кількість елементів і скульптурних зображень розміщених в невеликому посторовому об'ємі приміщення скомпонована настількі ефектно і майстерно, що зсередини каплиця виглядає значно більшою і вищою ніж ззовні. Вівтарна стіна, що стрімко і гармонійно зливається з чашою куполу каплиці створює атмосферу піднесення.      Більшість скульптурних робіт в інтерьєрі каплиці виконано Й.Пфістером. Для оздоблення використано місцеві матеріали. Нижній ярус вівтаря, як і фасад, виконано з полянського вапняку (з покладів біля села Поляна під Львовом), верхній ярус вівтаря та підкупольні рельєфи виконано у техніці стюко (з застосуванням суміші вапна, гіпсу і меленого алебастру або мармуру). Деякі скульптурні композиції виконано з застосуванням чорного мармуру та білого або сірого алебастру, який на той час був відомий під назвою "русинського мармуру". Вівтарні композиції, які є домінантою, смисловим і композиційним центром інтерьєру, розміщені на східній внутрішній стіні каплиці просто напроти входу. Площина вівтарної стіни поділена карнизами на три яруси, щільно заповнених скульптурними творами. Найважливіші композиції розташовані у двох верхніх ярусах. Нижній ярус відділено карнизом, який спирається на фігури чотирьох пророків. В нижньому ярусі дві двері прикривають вівтарні ніші. На зовнішньому боці лівих дверей зображення Христа, на правих - Діви Марії. Оздоблення дверей, ще один доказ високої майстерності будівничих каплиці. Тут використано багато різних технік - викладання (інтарсія), різьблення по дереву, ковка і розпис.     Головна тема вівтарних композицій - Страсті Христові. Центральною композицією є "Моління про чашу", чи не найдраматичніший і найважливіший момент страстей Христових - мука духовна. Сцена моління в Гетсиманському саду надзвичайно детальна і виразна. На невеликій площі авторам вдалося розмістити всіх учасників подій: Христа, який спілкується з ангелом, сплячих апостолів Петра, Якова та Іоана і стражників, яких веде Іуда.     Ліворуч від "Моління про чашу" - композиція "Таємна вечеря" сповнена драматизму і життєвого реалізму. В правому нижньому куті композиції під лавою Іуди вишкірився злосливою посмішкою диявол. Праву частину середнього ярусу займає композиція "Омивання ніг". Середній ярус вівтаря відділено від верхнього карнизом, який спирається на фігури чотирьох сидячих сплячих євангелістів.      Верхній ярус вівтарної стіни складається з дещо менших за розмірами композицій: "Поклоніння агнцеві" і над нею "Страшний Суд". Доповненням до сюжету "Поклоніння агнцеві" є чотири жіночих фігури, що уособлюють Справедливість (лат. Justicia), Любов (лат. Charitas), Мир () і Віру (лат. Fides)      На південній стіні розміщено ще два відомих твори Й.Пфістера епітафії Боїмам та зятеві Г.Боїма - Й Бреслеру. Епітафія Боїмів виконана з чорного мармуру і білого та сірого алебастру. Найвиразнішою частиною епітафії є скульптурна група "Пієта" (оплакування). В центрі групи Марія, яка тримає на руках тіло Христа, по боках - Георгій і Ядвіга Боїми на колінах, в двох верхніх ярусах - діти й онуки Боїмів.      Над вхідними дверима до каплиці розміщено ще два зразка образотворчого мистецтва 17-го століття. Це портрети Георгія Боїма і його сина Павла. Імя автора портретів точно не відоме, хоча існує думка, що їм був ймовірно Матеуш Доморадзкі. Портрет Г.Боїма - перший міщанський портрет виконаний у Львові.       Внутрішня чаша купола каплиці є одним з найважливіших елементів ансамблю, який робить цілість комплексу довершенною. В нижній частині купола розміщено три ряди кесонів, по дванадцять в кожному ряді. Розміри кесонів зменшуються по мірі наближення до верхівки купола. Таке розміщення кесонів, вдало вибраний блакитний колір тла, а також восьмигранний світловий ліхтар створюють враження значно більшої висоти каплиці, ніж вона є насправді. Невеличкий затемнений простір інтерьєру розкривається вгору, мимоволі притягаючи погляд до вівтаря. Над світловим ліхтарем розміщена верхня частина купола прикрашена вісьмома барельєфами ангелів і дещо стилізованим фресковим зображенням Святої Трійці. Освітлення внутрішнього простору каплиці забезпечують також три круглих вікна, два у верхній частині північної стіни та одне - у вехній частині підкупольного восмерика на західному фасаді. Додаткове освітлення нижнього ярусу забезпечують чотири нижніх вікна головного фасаду. Відвідайте каплицю, повірте Вам буде цікаво!!!