суботу, 24 липня 2010 р.

Площа янголів

Ігор-Богдан Антонич
 
На площі театральній мармуровий
тенор вже двісті літ співає зорям золотим.
Коли з наказу ночі стануть веретена, 
завмерлі ткальні сповиває сивий дим.
Дівчата від станків вертаються додому
і мріють в сласних снах про тенорів палких,
як пестять їх нестямно й миють співом горла
й руді коти зрадливо ластяться до них.
Господар міста – лев, що спить під арсеналом,
підводиться поволі, йде в пустиню площ.
Герої сплять, в домах розпусти ще співають,
і бунтарям у тюрмах волю дзвонить дощ.
На площі мідних янголів, сповитій в тишу,
коли інкавст червоний розливає тьма,
історик з п’єдесталу про минуле пише
і гусяче перо мачає в каламар.

Немає коментарів:

Дописати коментар