вівторок, 6 липня 2010 р.

Шукайте свою квітку, і нехай ВАМ ЩАСТИТЬ!!!


Завтра, 7 липня, вірніше цієї ночі – свято Івана Купала (або Купайла) – одне з найміфічніших свят нашого народу.
Два століття тому його було визначено як Різдво Святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна (у народі ще казали Івана Хрестителя).
Літніє сонцестояння - одне із помітних, поворотних моментів року. Здавна усі народи Землі відзначали це свято вершини літа. У нас на Івана Купала.
У Литві цей день відомий як Ладо, у Польщі - як Соботки, в Україні – Купало чи Купайло. Від Карпат до півночі Русі у ніч із 23 на 24 червня святкували це містичне, загадкове, але водночас й веселе свято. Щоправда, через відставання Юліанського календаря віднині прийнятого Григоріанського, зміни стилю, і інших календарних складнощів "верхівку літа " стали святкувати на два тижні пізніше від самого дня сонцестояння...
У наших древніх предків існувала божество Купало, що уособлює родючість. У його честь вечорами і співали пісні, і стрибали через вогнище. Це обрядове дійство перетворилося на щорічне святкування літнього сонцестояння, поєднуючи у собі поганську і християнську традиції. Іваном – божество Купало почали називати після хрещення Русі, бо його замістив не хто інший, а Іоанн Хреститель (точніше - його народний образ), чиє народження святкувалося 24 червня.
У ніч на 7 липня хлопці розпалюють багаття і стрибають через нього. Дівчата плетуть вінки та кидають на ріку – хто вінок підбере, той і суджений. А ще “шукають” цвіт папороті, яка начебто розцвітає саме у чарівну купальську ніч і віщує велике багатство. Усі ці традиції прийшли з давнини: українці пов’язували їх з вірою в магічну силу вогню, води і рослин, які виявляються саме чарівної купальської ночі.
У давнину люди казали, що, перестрибуючи на Івана Купала через вогонь, можна очиститися від захворювань (аж від 40 недуг!) і від чаклунства. З уявою про очисну силу купальського багаття був пов’язаний звичай спалювати на ватрі одяг хворих дітей чи немолодої хворої людини. Традиційно селяни протягом року зберігали попіл від цього вогню як ліки від заразних захворювань.
Майже скрізь у день Івана Купала купалися у річках, озерах, качалися по росі, парилися в лазнях. До схід сонця треба було вмитися росою. Вірили, що ця роса дуже корисна для того, хто мріє зберегти красу і вилікувати захворювання шкіри. Росу “черпали”, розстеливши в полі, найчастіше в житі, полотно, а коли воно намокло – видушували вологу і використовували її потім для лікування очей. Саме ж вологе полотно висушували й впродовж року прикладали до хворих ділянок шкіри. Був звичай мити голову відваром іванівських трав. Казали, від цього не тільки добре буде рости волосся, а й не болітиме голова. В цих травах купали дітей – щоб росли здоровими. А воду після миття волосся та дитини обов’язково виливали під калиновий кущ...
Квітам і травам, зібраним у цей день, приписували магічні властивості. Пам’ятаєте – “На Івана-Купала зілля копала”? Особливо шанували полин – ця рослина мала оберігати від чаклунства. Цікаво, що в усіх цих віруваннях є частка правди. Дослідники, які вивчали купальські звичаї, зазначали, що саме в період літнього сонцевороту (тобто тоді, коли відзначається Івана Купала) рослини справді набувають найбільшої якості і фармакологічної цінності. А хто таки знаходив квіт папороті – починав розуміти мову птахів й тварин, та бачив місця де заховані скарби.
А ще цієї ночі з потойбіччя дозволено повертатись на нашу грішну землю русалкам.
І вони веселяться з усіма смертними і також вибирають собі пару, одиноких юнаків, що необережно забрідають на берег річки і піддаються чарам КУПАЛЬСЬКОЇ НОЧІ!
Отже ГАРНОЇ ВАМ НІЧЕНЬКИІ!!!
Нехай кожен знайде цієї ночі свою квітку, і не обов’язково папороті!!!
http://www.dailymotion.com/video/xduf0s_yyyyyyyy-yyyyy-fern-blossoms-ukrain_music?start=99

Немає коментарів:

Дописати коментар